КОНЦЕПТУАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча назва пілоту:
Qualification Web Pilot Ukraine
Сфера: вища освіта, визнання результатів навчання, індивідуальні освітні траєкторії, цифровізація кваліфікацій, штучний інтелект
Формат: обмежений дослідницький пілот без автоматичного впливу на офіційні рішення щодо здобувачів
Ініціатор: EduOs
Проєкт: Qualification Web
Пропонується провести в Україні обмежений дослідницький пілот системи Qualification Web — експериментальної цифрової інфраструктури для структурованого представлення, перевірки та пояснення доказів досягнення результатів навчання.
Основне питання пілоту:
Чи можна підвищити прозорість, відтворюваність і ефективність процедур визнання результатів попереднього, неформального та інформального навчання шляхом використання машинозчитуваної доказової моделі кваліфікації?
На першому етапі Qualification Web не замінює рішення закладу вищої освіти і не присуджує кваліфікації.
Пропонується використати систему в режимі:
Тобто реальний заклад освіти проводить процедуру за чинними правилами, а Qualification Web паралельно аналізує ті самі матеріали.
Після цього результати порівнюються.
Жодне автоматизоване рішення Qualification Web на пілотному етапі не повинно мати самостійних юридичних наслідків для здобувача.
Сучасна система вищої освіти дедалі частіше працює з людьми, чиї знання та компетентності сформовані не лише в межах однієї освітньої програми.
Джерелами навчання можуть бути:
інші заклади вищої освіти;
міжнародні програми;
професійна діяльність;
неформальна освіта;
самоосвіта;
онлайн-курси;
професійні сертифікації;
наукові та практичні проєкти;
цифрові освітні платформи;
використання систем штучного інтелекту.
Українське законодавство вже передбачає можливість визнання результатів неформального та/або інформального навчання. Чинний Порядок МОН №130 регулює таке визнання у вищій освіті; змінами 2025 року прямо визначено його як один з інструментів формування індивідуальної освітньої траєкторії.
Заклади вищої освіти також мають повноваження визнавати результати навчання в установленому порядку.
Отже проблема полягає не у відсутності самої можливості визнання.
Проблема полягає в тому, що процедура може потребувати значного експертного опрацювання:
аналізу різнорідних документів;
зіставлення результатів навчання;
перевірки походження доказів;
визначення достатності доказів;
встановлення того, які компоненти освітньої програми можуть бути визнані;
документування причин рішення.
За збільшення кількості індивідуальних освітніх траєкторій ця проблема може ставати дедалі масштабнішою.
Qualification Web не пропонується як система, що суперечить Національній рамці кваліфікацій.
Навпаки, її можна використовувати як допоміжний інструмент для роботи з результатами навчання та кваліфікаційними вимогами.
Чинна Національна рамка кваліфікацій визначає кваліфікаційні рівні через результати навчання та призначена, серед іншого, для розроблення, ідентифікації, співвіднесення і визнання кваліфікацій.
МОН також визначає розвиток індивідуальних освітніх траєкторій як один із напрямів трансформації вищої освіти.
Тому запропонований пілот може розглядатися не як створення паралельної системи кваліфікацій, а як дослідження цифрового інструменту підтримки вже наявних процесів.
Qualification Web використовує іншу одиницю аналізу, ніж традиційний диплом або transcript.
Замість питання:
«Який документ має ця людина?»
ставиться питання:
«Який результат навчання потрібно підтвердити, якими доказами він підтверджується і чому ці докази є достатніми?»
Базова структура:
Вимога
↓
Твердження про компетентність
↓
Доказ
↓
Оцінювання доказу
↓
Обґрунтування валідності
↓
Повноваження оцінювача
↓
Висновок
Технічним ядром системи є:
QWP описує, як представити:
вимоги кваліфікації;
результати навчання;
докази;
assessment events;
повноваження оцінювачів;
обґрунтування висновку;
невизначеність;
необхідність human review.
Система може повернути не лише:
PASS
або:
FAIL
але й:
тобто:
наявних доказів недостатньо для обґрунтованого рішення.
Це важливо для використання системи в освіті, оскільки відсутність достатнього evidence не повинна автоматично трактуватися як відсутність компетентності.
На пілотному етапі система:
НЕ
присуджує українські освітні ступені;
замінює рішення закладу вищої освіти;
замінює Національну рамку кваліфікацій;
автоматично визнає іноземні дипломи;
визначає право на регульовану професію;
замінює експертні комісії;
змінює законодавство;
створює паралельну систему акредитації.
Окреме обмеження необхідне для професій з додатковим регулюванням: чинний порядок визнання неформального та інформального навчання містить спеціальні обмеження щодо певних результатів навчання, пов’язаних із такими професіями.
Тому перший пілот доцільно проводити не у регульованій професії, а в дисципліні з нижчим нормативним ризиком.
Оптимальна модель:
Тобто система не втручається в офіційне рішення.
Схема:
реальний кандидат
↓
пакет доказів попереднього навчання
↓
дві паралельні процедури
Звичайна процедура закладу освіти.
Qualification Web analysis.
↓
порівняння результатів
Для першого пілоту достатньо:
1 заклад вищої освіти
1 освітня програма
1 відповідальна академічна група
20–50 кейсів
або, якщо робота з реальними даними на першому етапі недоцільна:
анонімізовані історичні кейси.
Не потрібно одразу залучати десятки університетів.
Мета першого пілоту — не масштабування.
Мета:
виявити, чи система взагалі додає практичну цінність.
Для кожного кейсу система структурує:
Що саме потрібно підтвердити?
Що кандидат подав?
Де та за яких умов вони отримані?
Які результати навчання підтримує кожен доказ?
Що залишається непідтвердженим?
Де неможливо зробити висновок автоматично?
Що повинен оцінити експерт?
Чому система отримала конкретний результат?
Після завершення кейсів порівнюються:
Показник
Звичайна процедура
QWP-assisted
Час аналізу
вимірюється
вимірюється
Повнота evidence mapping
оцінюється
оцінюється
Збіг рішень
—
вимірюється
Кількість невизначених випадків
вимірюється
вимірюється
Виявлені прогалини
вимірюються
вимірюються
Зрозумілість обґрунтування
оцінюється
оцінюється
Навантаження на експертів
вимірюється
вимірюється
Можливість повторного аудиту
оцінюється
оцінюється
Чи може QWP коректно представити реальні українські результати навчання та evidence?
Наскільки decisions QWP-assisted procedure узгоджуються з decisions human expert panels?
Чи зменшується час аналізу evidence?
Чи покращується прозорість рішення?
Чи допомагає система виявляти missing evidence?
У яких cases machine-assisted analysis є недостатнім?
Які components повинні залишатися виключно human-reviewed?
Пілот не повинен вважатися успішним лише тому, що software працював без помилок.
Позитивним результатом можна вважати ситуацію, якщо система демонструє сукупність таких властивостей:
високу interpretability;
корисне структурування evidence;
прийнятний рівень agreement із human decisions;
відсутність систематичних необґрунтованих positive decisions;
зниження administrative burden;
якісні gap reports;
відтворюваність decision trace;
позитивну експертну оцінку.
Пілот має також передбачати можливість невдачі.
Система повинна бути переглянута або її scope звужено, якщо:
mapping results learning виявиться неприйнятно неоднозначним;
expert workload збільшиться;
рішення стануть менш зрозумілими;
machine analysis регулярно конфліктуватиме з обґрунтованим expert judgment;
система створюватиме false confidence;
cost implementation перевищить практичну користь.
Негативний результат пілоту також матиме наукову цінність.
Окремим напрямом пілоту може бути assessment в умовах використання generative AI.
Qualification Web не виходить із припущення:
AI необхідно заборонити.
Так само не виходить із припущення:
AI-generated artifact доводить competence людини.
Пропонується інший принцип:
Наприклад, AI-assisted робота може доповнюватися:
oral defence;
modification task;
unseen task;
поясненням методології;
перевіркою transfer of competence.
Це може бути окремою цінністю пілоту для вищої освіти України.
Для першого дослідження бажано використовувати:
анонімізовані дані;
псевдонімізовані identifiers;
мінімально необхідний набір інформації;
окреме зберігання персональних даних від proof structure.
Qualification Web не потребує публікації повного портфоліо кандидата.
Результатом для зовнішньої сторони може бути лише:
target requirement;
conformance status;
evidence sufficiency;
verification metadata.
Для першого етапу не пропонується фінансування великої державної ІТ-системи.
Від Міністерства достатньо одного або декількох із таких кроків:
Передати концепцію профільним експертам.
Рекомендувати заклад вищої освіти або наукову установу, зацікавлену у shadow pilot.
Провести коротке обговорення з відповідним структурним підрозділом МОН.
Надати рекомендації щодо методологічних або нормативних обмежень.
На першому етапі не потрібне рішення про загальнонаціональне впровадження.
Ініціатор Qualification Web готовий надати:
QWP specification;
reference software;
Qualification Registry;
API;
тестові datasets;
benchmark models;
research documentation;
наукову статтю;
дисертаційний research manuscript;
дизайн pilot study;
technical support для експерименту.
Таким чином витрати партнера можуть бути зведені переважно до:
участі експертів;
доступу до допустимих кейсів;
evaluation результатів.
вибір ЗВО;
вибір освітньої програми;
визначення scope;
mapping programme outcomes;
узгодження data protection.
створення machine-readable specification;
налаштування assessment rules;
підготовка test protocol.
analysis cases;
independent institutional decision;
QWP analysis;
фіксація metrics.
agreement;
disagreements;
workload;
timing;
error analysis.
Формується спільний research report:
що працює;
що не працює;
що потребує revision;
чи доцільний наступний pilot.
Пілот повинен завершитися не «впровадженням системи», а одним із трьох висновків.
Модель перспективна.
Доцільний larger pilot.
Модель корисна лише для окремих функцій.
Наприклад, evidence mapping і gap analysis, але не final decision.
Модель не забезпечує достатньої практичної користі.
Потрібна фундаментальна revision.
Будь-який із трьох результатів є прийнятним результатом дослідження.
Лише після позитивного першого пілоту можна розглядати:
2–5 університетів.
кілька спеціальностей.
міжуніверситетське перенесення evidence.
міжнародні qualification mappings.
формальна integration із RPL procedures.
Перехід на кожний рівень повинен залежати від evidence попереднього.
За умови успішної незалежної перевірки така інфраструктура може допомогти Україні у:
Краще переносити результати навчання між institutions.
Структуровано враховувати релевантні результати попередньої діяльності там, де це допускається законодавством.
Опрацьовувати складні та міжнародні educational histories.
Не змушувати людину повторно проходити те, що вона вже обґрунтовано може підтвердити.
Розвивати machine-readable qualification infrastructure, сумісну з європейськими frameworks і digital credential standards.
Перейти від перевірки «хто написав текст» до сильніших моделей підтвердження компетентності.
Qualification Web не пропонує скасувати довіру до університету.
Пропонується:
Сьогодні логіка часто виглядає так:
заклад → диплом → довіра.
Запропонована модель додає проміжний рівень:
результат навчання → evidence → assessment → обґрунтування → qualification decision.
Найкоротше концепцію можна сформулювати так:
Qualification Web може допомагати представляти й перевіряти evidence.
Але остаточні юридичні повноваження залишаються за тими institutions та authorities, яким вони надані законодавством.
На даному етапі пропонується не приймати рішення про впровадження Qualification Web.
Пропонується значно менший крок:
визначити одного потенційного академічного партнера та дозволити провести незалежний shadow pilot без впливу на офіційні рішення щодо здобувачів.
Цього достатньо, щоб перейти від теоретичної дискусії до empirical evidence.
МОН отримує:
незалежно перевірений experimental report;
дані про сильні та слабкі сторони підходу;
аналіз можливого застосування в RPL;
оцінку AI-related assessment possibilities;
recommendations без зобов’язання впроваджувати систему;
можливість оцінити нову qualification infrastructure на ранньому етапі.
Фінансові та нормативні ризики першого shadow pilot можуть бути мінімальними.
Українська система освіти вже рухається в напрямі більш гнучких індивідуальних освітніх траєкторій та формального визнання результатів неформального й інформального навчання.
Наступною проблемою стає не лише право визнавати такі результати, а якість інфраструктури, через яку їх можна представляти, перевіряти, порівнювати та обґрунтовувати.
Qualification Web є дослідницькою пропозицією такої інфраструктури.
Вона ще потребує незалежної емпіричної перевірки.
Саме тому оптимальним наступним кроком є не масштабне впровадження, а:
Дата:
2026 рік